Блоги → Перегляд

Минула каденція

П'ятниця, 12:33, 07.11.14

Рейтинг
1 0
Переглядів
1329

0
0
У цій статті згадуються

Типологія і електоральна характеристика політичних партій у Верховній Раді України сьомого скликання

 

Пшик Андрій Святославович

 Україна, Львівськиий національний університет імені Івана Франка

 andriy-pshyk@ukr.net

 

У європейських спільнотах роль політичних партій є однією з головних у вирішені найважливіших проблем суспільства, формуванні політичного курсу країн, визначенні їх зовнішньої політики і геостратегії. Не менш важливим є вивчення ідеологій політичних партій. Адже саме ідеологія і декларує позиції партій, щодо систем цінностей у суспільстві і подальших напрямках його розвитку. За  ідеологією усі  політичні партій можна розбити на дві великі групи: правих і лівих (хоча в сучасній ліберальній демократії виділяють великий демократичний центр). У нашому дослідженні вивчаємо ідеології сучасних українських парламентських політичних партій. Зараз, як ніколи важливо визначити функціонування і територіальну організацію цих партій, щоб зрозуміти суспільні   процеси зумовлені їх  діяльністю.

 

        Від перших виборів політичний спектр партій, представлених в українському парламенті значно змінився. Хоча на початку 90-х років у Верховній Раді переважали представники лівих спрямувань, вже в середині 90-х і на початку 2000-их років в українському парламенті зростає кількість центристських і правих партій. Сьогодні у Верховній Раді України найбільш представленими є центристські партії. За останні роки відчувається зростання підтримки електоратом крайніх лівих і правих партій, що свідчить про наростання протестних настроїв і радикалізацію суспільства. Одним з найважливіших завдань, які стоять перед науковцями, є визначення ідеологічної належності партій, а також їх типізація. Ми зробили типізацію сучасних парламентських партій в Україні і визначили їх політико-географічні особливості.  Серед вчених, які займалися цією проблематикою слід відмітити напрацювання:А. Романюка, А. Колодій, В. Литвина, Ю.Шведи, О. Шаблія, М. Дністрянського.

     Парламентські вибори є одними з індикаторів, які дозволяють визначити ідеологічні і політичні уподобання не лише певних верств населення, але й територіальних громад. Парламентські вибори, які відбулися у жовтні 2012р., були дещо відмінними від виборів 2006 р. і 2007 р.. Передусім потрібно зазначити, що ці вибори відбувалися за пропорційно-мажоритарної складової, а не пропорційної, як це було на минулих виборах. Також потрібно зазначити, що прохідний бар`єр був підвищений з 3% до 5% і заборонялося утворення блоків, що значно нівелювало інтереси дрібніших партій [1].

    За результатами виборів найбільшу підтримку отримали центристські партії: Партія регіонів, УДАР  і Батьківщина . Ідеології цих партій є достатньо розмитими, що дозволило їм охопити ширше електоральне поле. Тепер в західному світі, такі партії ще називають «catch-all-parties» ( «хапай усіх»)[2]. Дані партії орієнтуються не так  на ідеологію, як на харизматичного лідера і всебічне застосування ЗМІ і реклами. Важливим є і те, що до Верховної Ради також пройшли дві партії з чітко визначеними ідеологіями: Комуністична парія України і націоналістична ВО "Свобода". Якщо КПУ представляє крайнє ліве і проросійське крило, то ВО "Свобода" займає крайнє праве і проукраїнське крило. У Верховну Раду за мажоритарною складовою пройшли також представники таких партій як: Єдиний Центр, Народна партія, Радикальна партія Олега Ляшка і партія "Союз". Представники цих партій займають переважно центристську та лівоцентристську позицію. Особливе місце в українському парламенті також займають безпартійні та позафракційні депутати, ідеологічні уподобання яких також різко різняться.

     Використовуючи програмні документи, партій, їх статути, а також офіційні заяви та звернення, я спробував типологізувати політичні партії представленні у Верховній Раді України VII скликання. Якщо політичний спектр розбити на три табори: «ліві», «центр», «праві»,  то до лівих партій, представлених у парламенті ми відносимо: Комуністичну партію України і партію «Союз», до партій центру — Партію регіонів, "УДАР", ВО Батьківщину, Народну партію, і Радикальну партію Олега Ляшка. До правих партій ми відносимо   політичну партію ВО "Свобода". Як бачимо, найбільш насиченим парламент є центристськими партіями. Зважаючи на велику кількість цих партій, центристські партії слід поділяти на лівоцентристські і правоцентристські. До лівоцентристських партій можна віднести: Партію регіонів, "УДАР", Народну партію, Радикальну партію Олега Ляшка,в деякій мірі і "Єдиний Центр", до правоцентристських ми відносимо "Батьківщину", яка в останніми роками, особливо після вливання в неї ряду політичних партій перед виборами, дрейфувала в право. Ця типізація є досить умовною, адже ідеологічні позиції партій проявляються не зовсім чітко, що не дозволяє  глибше розкрити головні особливості політичного і партійного спектру Верховної Ради України.

     Щодо електоральних особливостей підтримки цих партій, то слід відзначити, що праві і правоцентристські партії мають більшу підтримку на Заході і  в Центрі України, а ліві і лівоцентристські — на Сході та Півдні країни. Так званим «електоральним бастіоном» правих і правоцентристів можна вважати Галичину, де ці партії здобули близько 80% підтримки населення на виборах народних депутатів до Верховної Ради України. А «електоральним бастіоном» лівих і лівоцентристів є Донецька, Луганська області та Автономна республіка Крим, де партії цього спрямування отримали 85%-90% підтримки серед населення, що взяло участь в останніх парламентських виборах [3] . У тих регіонах, де найбільшу підтримку мають ліві партії, переважають проросійські погляди, а в тих регіонах, де найбільшу підтримку мають праві партії, переважать проукраїнські та проєвропейські погляди. Отже, конфлікт правих і лівих носить ще й етногеополітичне протистояння.

  Зважаючи, на ситуацію, яка склалася у Верховній Раді України, слід очікувати, що парламент цієї каденції зазнає ще більшої конфронтації і дестабілізації роботи, ніж парламент попередньої каденції.  Передусім, значно більша конфронтація відбудеться між правими і лівими. Особливо це проявиться у протистояння мім КПУ і ВО "Свобода", адже у минулій каденції Верховної Ради  була відсутня фракція з націоналістичною ідеологією, яка набагато різкіше ставиться до комуністичних ідей і КПУ, ніж інші праві сили, що були присутні у парламенті минулого скликання. Оцінюючи результати виборів і формування парламентських фракцій, Партія регіонів у цьому парламенті матиме слабші позиції ніж у Верховній Раді України минулого скликання. А зважаючи на правильну координацію опозиційних сил: "Батьківщини", "УДАРУ" і ВО "Свобода" позиції Партії регіонів послабляться ще більше.

    Розроблена типологія політичних партії Верховної Ради України VII скликання не зовсім чітко відображає ідеологічні особливості у політичному спектрі держави. Тому у наступній статті мною буде розроблена типологія усіх політичних партій, які офіційно зареєстровані в Україні.

   

1. Про вибори народних депутатів України №4061-VI [Текст]: [Закон України: офіц. текст: за станом 17 листопада 2011 року.

 

2.Castler F., Mair P/ Left-Right Scales: Some Expert Judgements// Europian Journal of Political Research, 1984, vol.12, p.83

 

3.http://www.cvk.gov.ua/

     

Коментарі

Об Лом 13:04
-2
как всегда полный пшик...
Отлично! Хорошо бы еще визуализировать эту типологию.
Об Лом 18:38
0
Из-за растущего дефицита угля Украина увеличила производство электроэнергии на АЭС до максимума, значительно сократила экспорт энергоносителей и поставки в Крым. Тем не менее эти меры не позволяют компенсировать снижение производства на угольных электростанциях.

Шансов на то, что в ближайшие месяцы будут возобновлены поставки с шахт Донбасса, просто нет, поэтому дефицит к концу года составит не менее 4 млн тонн, а в 2015 г. месячный дефицит будет достигать 2,8 млн тонн.

Отопительный сезон уже начался, поэтому у Украины очень мало времени для обеспечения полноценных поставок угля из-за рубежа. При этом уголь – это не очень доступный вид товара на мировом рынке.
Об Лом   19:11
0

Власти самопровозглашенной Донецкой народной республики решили приостановить переговоры по продаже угля Киеву до прекращения боевых действий, сообщил журналистам министр топливно-энергетического комплекса ДНР Алексей Грановский.
Бойцы Национальной гвардии Украины, архивное фото
© AP Photo/ Efrem Lukatsky
Нацгвардия опровергает свою причастность к обстрелу школы в Донецке
По словам министра, решение о приостановке переговоров принято после обстрела школы в Донецке, в результате которого погибли двое подростков и еще четверо получили ранения.
"Они убивают наших братьев и сестер, наших детей. Пока это продолжается, ни о какой продаже угля не может быть и речи", — заявил Грановский.
Ранее представители ДНР и Киева сообщали о начале переговоров по покупке украинской стороной угля у представителей Донбасса.


РИА Новости http://ria.ru/world/20141106/1032071091.html?utm_source=smi2&utm_medium=banner&utm_campaign=rian_partners#ixzz3IOqVJa8U
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.