Блоги → Перегляд

ІДЕОЛОГІЯ НАЦІОНАЛ – СОЛІДАРИЗМУ – ЦЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ

Середа, 22:10, 08.05.19

997f55f92d9b.png

ІДЕОЛОГІЯ НАЦІОНАЛ – СОЛІДАРИЗМУ – ЦЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ

Наступ західної цивілізації продовжується. Металевим катком вона проїхала Америкою, Західною Європою і тепер давить нашу країну. Що дала західна цивілізація світу і якою є картина світу після її руйнівної дії. Нині населення світу складає 7,4 млрд. осіб.

Щороку населення нашої планети збільшується на 82 млн, з яких 98 відсотків проживають у країнах третього світу. Якщо взяти все населення Землі, то 815 млн. людей голодують, 1 млрд. 200 млн. – за межею бідності, 85 млн. дорослих неосвічені, 2,4 млрд. жителям планети не надається основна медична допомога, 40 млн. хворі на СНІД, 500 тис. дітей сліпнуть через брак вітаміну А.

Ще одна проблема – борги. За останні 10 років малорозвинені країни вже двічі виплатили свою заборгованість кредиторам. Однак нині вони винні у кілька разів більше. Заборгованість країн Латинської Америки становила 350 млрд. доларів. Вони вже двічі виплатили цей борг, але нині винні понад 750 млрд. долларів.

Важливою проблемою є також доступ до ринків. Заможні країни забороняють нам надавати субсидії власним виробникам, натомість це роблять самі.

1960 року прибутки багатіїв перевищували прибутки найбідніших у 37 разів. А нині цей показник сягнув позначки 80. Двадцять відсотків найбагатших представників світу, які проживають у розвинених країнах, отримують 86 % світових прибутків від витрат на товари споживання. Вони використовують 58 % усієї енергії, 74 % – усіх наявних у світі телефонних ліній, 84 % – паперу, 93 % – усіх послуг Інтернету.

Крім того, володіють 87 % світових транспортних засобів. Прибуток 225 найбагатших людей світу дорівнює прибутку 2,2 млрд. жителів планети… Тобто третини світового населення.

Де тут справедливість?

Проте зосередимо увагу на житті нашої Батьківщини. Процес неоколонізації України продовжується. Країна вимирає, за 25 років населення України зменшилось на понад 20 млн чоловік. Майже 70 відсотків українців отримують заробітну плату менше прожиткового мінімуму, 7 млн. українців змушені шукати роботу в країнах близького й далекого зарубіжжя. Власна промисловість знищена, знищується наука і культура.

Все це не випадково. Влада паразитів випробовує народ на терплячість. Керований хаос в управлінні країною, в економіці, фінансово-кредитній сфері. Влада паразитів провокує український народ, намагаючись розв’язати громадянську війну. Ми є сьогодні свідками безпрецендентних задумів і викликів, і нам не можна відмовчуватись і прикриватися банальностями: виклик, кинутий сьогодні українському народу – це зовсім не банальність, він зачіпає основи його існування.

Ще зовсім недавно ми думали, що матеріалістичний лібералізм (неолібералізм) бореться з тоталітарним комунізмом, і з його зникненням ми будемо жити у злагоді й гармонії. Сьогодні нам, накінець, стає зрозумілим, що ставкою в боротьбі був не той чи інший режим, а влада над народом України, а згодом і над світом.

І наш досвід безпрецендентний в тому відношенні, що нам дана можливість оцінити руйнівні можливості нових військово-політичних технологій, які супротивник розпочав за умов, коли пряма війна була неможливою, тому що гарантувала знищення життя на планеті. Суть нових технологій в тому, що вони руйнують не фізичні, а моральні об’єкти, і в цьому їхня дія подібна до нейтронної бомби, яка знищує органічну матерію не чіпаючи фізичну.

Сьогодні неоліберали задумали не просто фізично захопити Україну, а зруйнувати сам національний етос – духовно-психологічну структуру, вироблену протягом тисячоліть.

«Людська природа зіпсована і корупція завжди переможе. Не можна змінити людську природу» – говорять неоліберали. Ні. Це не правда. Те як ми сприймаємо інших є відображенням того, як ми сприймаємо себе. Не довіряти іншим означає не довіряти собі. Природа людська може псуватись, але вона не є зіпсованою по суті. Вона може віддавати свій розум або на службу матерії і зіпсуватись, або на службу духу і тоді вона засіяє любов’ю та справедливістю. Цей вибір не є визначеним наперед. Ми його робимо кожного дня і кожної хвилини. Принципом для неолібералів є «людина людині вовк». Вони не усвідомлюють, що людина – це людська істота, яка здатна піднестися над своїми інстинктами, тоді як вовк є твариною, підвладною своїм інстинктам. Принизимо людську природу, і ми станемо поводитись як підлеглі тварини.

Але сьогодні все робиться для того, щоб принизити український народ. Тому й не випадково українські дівчата виборюють першість на першому чемпіонаті України з стриптизу, а канали телебачення, де знову ж керівна верхівка – неоліберали, з такою ж насолодою демонструють покидьків суспільства на екранах телебачення. Дійсно – «культурна революція» під керівництвом неоліберальної ідеології. Щоб її проводити задумана операція поділу українського населення на закостенілих автохтонів і перемінливу «п’яту колону», призначення якої – відкрити ворота фортеці для олігархічних кланів.

На наших очах відбувається нечуване спотворення самого поняття культурної чи політичної «еліти». Елітою стали вважати себе ті, хто присвоїв привілеї вести легке «західне» існування, безвідносно до того, відкрита чи закрита перспектива для більшості. Компрадорська і гендлярсько-лихварська еліта протиставивши себе знедоленій більшості українського народу приречена танцювати під дудку олігархів.

Але компанія ще не закінчена. Україні, щоб не зникнути назавжди, випадає шанс мобілізувати патріотичну національну еліту для відпору, перестати робити вигляд, що у неї немає ворогів і війни проти неї не ведеться. А це вимагає стратегічного аналізу театру воєнних дій, динаміки простору, ресурсних можливостей – своїх і противника. Ми уже знаємо, що останньому вдалося зробити. Про його перемоги щодня передають наші засоби масової інформації, які насправді є «не нашими». Поставимо запитання: що йому не вдалося зробити і в чому він програв?

Головний програш неолібералізму на сьогодні полягає в тому, що режими, створені ним на пострадянському просторі принесли більшості населення замість обіцяного квітучого життя, розруху, злидні, відступ в царину соціал-дарвінізму і варварства. Нам пропонували «відкрите глобальне суспільство», яке у інтерпретації Заходу означає відвертий соціал-дарвінізм – глобальний простір нічим не стримуваного «природнього відбору», в якому більш слабкі економіки, культури, етноси приречені загинути, віддавши  планету сильним і більш пристосованим. Нова неоліберальна модернізація, якою нас заманювали, насправді є гігантською мильною бульбашкою.

А це значить, що «п’ята колона», чи гендлярсько-лихварська еліта, яка є спільником неолібералів, сьогодні складає меншість, причому гіршу за своїми морально-психологічними якостями, корумповану меншість. Ще зовсім недавно «п’ята колона» виступала в ореолі несправедливо гнаної партії, яка обіцяла своєму народу «золоті гори». Сьогодні вони виступають в ролі цинічних компрадорів, які захищають тільки свої морально сумнівні привілеї і не менш сумнівні банківські рахунки.

Інший програш противника, що також має стратегічне значення – це нечувана дискредитація його ідеології – неолібералізму. Справа не тільки в злосчасних мандрах ліберального соціального експериментаторства, що приніс нечувані руйнування і провали. Ще більше значення має той факт, що ця ідеологія проповідує відвертий соціал-дарвінізм, що стрімко отримує подобу расизму. Замість гри на підвищення і апеляції до кращих сторін людської душі нова ідеологія веде справжню гру на пониження, цинічно реабілітуючи хижацькі інстинкти, не втомлюючись при цьому дискредитувати високі мотиви під привідом їх несучасності й несправжньості.

Відповідне соціальне замовлення закінчують формувати наші націоналістичні вожді, які «звільнюючи» народи від радянського «тоталітаризму» спочатку обіцяли їм райські умови життя й дарунки європейського дому, а насправді подарували злидні, безправ’я і безвихідність. Оскільки вони не готові розплачуватися за старі реформаторські векселі, їм також потрібна нова ідеологія, здатна знайти «рішучі переваги» там, де приземлений прагматичний лібертаристський розум змушений констатувати одні тільки пустоти і провали.

Таким чином, на величезному просторі, що піддався натиску неолібералізму, вже настали умови для величезного ідейного перевороту не на користь Заходу і Сполучених Штатів Америки, як агресивного гегемона. Ми повинні піднести людську природу на небачену височінь і ми станемо поводитись як суверенний Народ. Це нам вибирати. Ми творці нашого майбутнього.

«RENE DUMOUT. УТОПІЯ АБО ЖИТТЯ!»

Хто виступає проти національного солідаризму, той виступає проти націоналізму. Чи можуть бути націоналістами ті, що проповідують боротьбу класів усередині свого народу? Або ті, які тероризують чи винищують його еліту?

Якщо теорія або практика суспільного руху заперечує національний солідаризм, то цей рух в жодному разі не може бути націоналізмом. «Націоналістичний рух» без національного солідаризму є антинаціоналістичним: він лише маскується під націоналізм, а насправді спрямований на його знищення або блокування.

Тому «націоналізм» – це скорочена форма терміну «національний солідаризм». 

1. Націоналізм може існувати тільки як стратегія національного солідаризму.

2. Національний солідаризм створює синергетичний ефект, різко прискорює розвиток і дає рясні добрі плоди.

3. Сучасний український націоналізм підмінений бандерівщиною, яка є антинаціоналізмом.

4. Завдання української еліти полягає в тому, щоб назвати все своїми справжніми іменами і приступити до реалізації постіндустріального солідаризму.  

5. Ознаками українського націоналізму є логічна цілісність (несуперечливість), позитивні емоції і продуктивність.

Держава аж ніяк не є простим об'єднанням економічних контрагентів, які зібралися воєдино на певній державної території з метою спільного виконання своїх господарських завдань. Ні, держава є сукупністю фізично і духовно рівних людських істот, сукупністю, що ставить своїм завданням якнайкраще продовжувати свій рід і досягти цілей, призначених йому Провидінням. Мета і сенс існування держави - тільки в цьому, а не в чому-небудь іншому.

167440366ef2.jpg

Коментарі

mart mart 01:35
-3
а чому не пишеш націонал-соціалізм а солідаризм?

а свастику де загубив ? про арійців трохи попиздіти і жидів.

а були газові камери для жидів чи ні?--контрольне питання
0

«націоналізм» – це скорочена форма терміну «національний солідаризм»
бачу, що ти розумово звора людина
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі